Жидачів - міський веб-портал

Жидачів серед українських міст має один з найдавніших гербів. Але протягом “радянського“ періоду міський знак не функціонував, про нього мало хто згадував. До того ж, у томі “Історії міст і сіл Української РСР Львівської обл.” виданому 1968 р., було допущено помилку, що ніби-то у Львівському історичному музеї зберігається “макет прапора Жидачівського полку з гербом міста (три леви на голубому тлі)”, використовуваним під час Грюндвальдскої битви 1410 р. Однак, у описі цієї битви польського хронікаря Яна Длугоша подано детальну інформацію про прапори всіх полків у складі польського-литовського війська – ніяких згадок про окремий Жидачівський полк чи його прапор немає. Крім того, вказаний герб (у синьому полі три золоті льви. – А. Г.) був не міським, а територіальним – за ухвалою сейму 1676 р. його надано для Жидачівського повіту.

Який же ж герб вживало місто Жидачів? Львівським архівістом Олексієм Маркевичем в кінці 60-х років було опубліковано інформацію про міські печатки Жидачева ХVII-ХVІІІ ст. Проведені нами пошукові роботи дали змогу розширити хронологічні рамки дослідження та встановити досить цілісну картину розвитку Жидачівського герба. У фондах Національного музею в Кракові вдалося виявити поки що найдавнішу відому печатку Жидачева на документі з 1533р. Печатка кругла, діаметром 26мм, у центрі – герб міста – в півкруглому щиті куля, серцеподібна фігура,а під ними – витягнутий загострений елемент; по колу йде напис латиною, виконаний готичною маюскулою (читається досить погано,очевидно: S.CIVITAT…,3VDACZOW, тобто “печатка міста Жидачева”). Такий же герб фігурує й на печатках, виявлених у фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові: на атестації для міщанина Юрія Березецького з 20 жовтня 1668р. та на документах 1723р. (ці печатки круглі, діаметром 43-45 мм). Аналогічний знак,тільки вже з певною модифікацією окремих елементів, маємо й на інших жидачівських печатках з XVII - початку XXст.

Загадкою залишається – що ж зображено на гербі міста, які кольори і зміст символів? Варто зазначити, що первісне значення герба можна встановлювати хіба що за найдавнішими пам”ятками, оскільки з часом зміст символів забувся, а при виготовленні нових печаток малюнок або спотворювався, або видозмінювався від стидізації. Жидачів отримав привілей на самоврядування за магдебурським правом 1393 р. Очевидно, що з цього часу вже обов’язково існувала міська печатка з гербом (характер виконання напису на відтиску печатки 1533 р. дає підстави датувати час її виготовлення щонайменше пе ршою половиною ХV ст. – А. Г.). Не виключено, що історія Жидачівського герба має й глибше коріння. Поселення відоме ще з 1164 р. як великий центр торгівлі сіллю. Вже в період Галицького-Волинської держави у місті мало проживати багато іноземців (купців чи ремісників-колоністів), оскільки заснування тут римо-католицької парохії датується 1301 р. Тому не виключене й існування у той час окремої міської громади на магдебурському праві, яка могла використовувати власну печатку з міським гербом. Але це припущення гіпотетичне й не має достатніх документальних підтверджень. Характерно, що у привілеях польських королів для Жидачева відсутні згадки про герб.

Це зайвий раз підтверджує тезу, що у ХV-XVI ст. міські герби в українських землях обиралися, як правило, на місцях, а якщо вони й фігурували у королівських наданнях, то здійснювалось це переважно на прохання власника або й самих міщан. В окремих випадках такі привілеї мали формальний характер, оскільки "надавались" вже здавна використовувані знаки. Герб Жидачева досить складно відчитати. Мабуть певні проблеми з ним виникали й в австрійських властей ще у кінці ХVIII ст.: у привілеї на підтвердження міських прав Жидачева, наданому імператором Францом ІІ, немає опису, а тільки затверджено герб "як на доданому малюнку". На жаль, у фондах ЦДІА України у Львові зберігається тільки копія цього привілею без малюнку. Хоча кольоровий малюнок жидачівського герба (також з кінця ХVIII ст.) вдалося виявити в іншій групі документів - поле щита червоне, куля золота, дві інші фігури - срібні. На наклейках з міським гербом (з кінця ХІХ ст.) геральдичним штрихуванням також вказано колір поля щита - червоний. У нотатках львівського архівіста Франца Ковалишина (початок ХХст.) зазначено, що герб Жидачева має у червоному щиті серце, білу гарматну кулю та косу. Але в листі від Магістрату Жидачева до Львівського воєводського управління від 5 жовтня 1928 р. кольори й тлумачення подано інші: "на синьому тлі куля, серце і кинджал золотої барви..." Консерватор історичних пам'яток Пйотровський, на запит яуого і був присланий цей лист, підсумовуючи отриману інформацію, занотував аналогічний опис, змінивши чомусь поле герба на біле. Дослідник Маркевич у згаданій публікації вважав фігури в гербі Жидачева за ядро, шолом та меч.

Отже, маємо різні варіанти опису і тлумачення герба міста. Хоча знак Жидачева є дуже самобутнім і не має аналогів в українській геральдиці, спробуємо все ж провести порівняльний аналіз.

Одна з гербових фігур трактується як гарматне ядро (куля). Цікаво, що подібний елемент є на печатці міста Долини (з ХVI ст.) - на ній зображені чотири кулі, вкладені у формі квадрата. Лава (судочинний орган) Долини використовувала на той час печатку з 5 пірамідками, що мали означати топки солі (поступово це зображення перейшло й на міську печатку та герб). Оскільки лавнича печатка переважно несла модифікацію міського герба, то за нашими припущеннями й зображені на міській печатці кулі також могли символізувати соляні топки - т.зв. голови. Оскільки Жидачів у ХІІ-ХV ст. був добре відомий як пункт торгівлі сіллю, то можна припустити, що куля на гербі відтворює саме "соляну голову".